Євреї в УПА

 

Євреї в УПА

А ми з ним з одного селеща



 

Лейба-Іцик Добровський (1910 р. с. Ольшаниця Рокитнянського р-ну Київської обл. - ?).

співробітник політичного відділу Штабу УПА на Волині. Псевдо - "Валерій".

Жив у Києві. Закінчив юридичний ф-т Київського ун-ту ім. Шевченка. З 1929 по 1941 р. був членом ВКП(б). Мобілізований у Червону Армію 22.06.1941. - у військовій частині був писарем

У вересні 1941 р. під Полтавою потрапив у німецький полон. Назвався українцем Леонідом Панфіловичем Дуброським. Восени 1941 р. втік з концтабору (за ін. версією – звільнений з полону через хворобу) і дістався м. Корець Рівненської обл., де певний час поневірявся, поки не влаштувався за допомогою колишнього петлюрівця Ростикуса вчителем у місцеву гімназію. Також Ростикус подбав, щоб Добровського годували в їдальні поліції. 

Там у грудні він познайомився з Олексою Присяжнюком («Мітлою»), власником місцевого магазину посуду «Фірма Око», і Миколою Цьопою, співробітником районної управи – активними членами ОУН(б). У липні 1943 р. Цьона, який перебував у с. Крилів, спрямував Добровського на Ріпеччину, де той опинився в загоні УПА, де зустрів Присяжнюка. З перших чисел серпня працював у політичному відділі штабу УПА на Стидинських хуторах Рівненщини. Жив на хуторі Буда у хаті Івана Корнійчука. Зустрічався з Д.Клячківським (у серпні), Й. Позичанюком і Я. Буселом, Р. Волошиним. 

Був автором відомих звернень УПА до інших народів, зокрема – Азії і Кавказу – які служили в німецьких легіонах ("Сыны Туркмении" , "Узбецкие аскеры" , "Таджики" та інш.) а також публіцистичної праці «Як московський царизм підкорював народи». Завдяки такій пропаганді вдалося залучити іноземців до УПА, зокрема 3.10.1943 р. перейшов відділ азербайджанців (160 чол.). 


У жовтні був присутній на конференції співробітників політвідділу штабу УПА для ознайомлення присутніх з постановами 3-го Надзвичайного Великого збору ОУН

1.02.1944 р. заарештований СМЕРШем (за ін. версією – здався). Видав кількох рядових співробітників штабу. Військовий трибунал Київського гарнізону засудив Добровського за ст.ст. 54-1б і 54-11 КК УРСР до 10 р. позбавлення волі і 5 р. позбавлення прав з конфіскацію всього майна. Судячи з усього, так і залишився жити в Сибіру аж до 80-х рр.



Создан 21 янв 2017